Обов’язковою умовою повноцінного імунітету є здорове харчування.

Для цього існує нутріціологія – спеціальна наука про роль окремих інгредієнтів їжі – нутрієнтів, харчових речовин та інших компонентів, які містяться в цих продуктах, про їх засвоєння організмом та участь у підтримці здоров’я або виникненні захворювань.

Натуральні харчові продукти зумовлюють противірусну дію, в тому числі, проти коронавіруса – SARS-COV-2. Ці механізми працюють, коли існують необхідні ресурси: вітаміни, мінерали, антиоксиданти, висока якість питної води, мінімально можливе токсичне навантаження та здоровий спосіб життя, в тому числі, повноцінний сон.

Що ж належить до активаторів імунітету? Повноцінні білки: яйця, м’ясо, риба, кисломолочні продукти. Жиророзчинні вітаміни А, Е, Д (печінка, ікра, яйця, олія льону, горіхи, риба, соя, омега-3, абрикоси, ). Вітаміни групи В (молоко, кефір, горіхи, сир, цитрусові, риба, птиця, яєчні жовтки, сушені гриби, цвітна капуста, зелений горошок, броколі, неочищений рис, шпинат, соєві боби). Фітонциди: зелень, цибуля, часник, імбир. Біофлавоноїди (кверцетин, рутин) – червоні ягоди і фрукти, куркума, зелений чай, яблука, абрикоси, цитрусові, виноград, цибуля, помідори. На сьогодні доведено рядом наукових досліджень, що біофлавоноїди володіють потенційним коронавірусним ефектом / Khaerunnisa S. et al.; preprint, 2020. А ще біофлавоноїди підтримують метаболізм гормонів та вітамінів. Вітамін С – універсальний стимулятор і антиоксидант (пригнічує утворення активних форм кисню, які виникають в організмі при будь-якому стресі у дуже великих кількостях і пошкоджують клітини), міститься у зелені, солодкому перці, шпинаті, чорній смородині, цитрусових. Щодо біоелементів (мікро- та мікроелементи) та їх ролі у регуляції імунної відповіді – варто пригадати про такі як залізо, цинк, селен, магній та мідь. У цьому контексті, залізо відіграє важливу роль у дозріванні лімфоцитів, які чинять опір інфекціям. Міститься у м’ясі, овочах. Дефіцит цинку асоціюється з ризиком респіраторних інфекцій, особливо у дітей. Цинк теж надходить в організм з рядом харчових продуктів – м’ясо, горіхи, овочі. Селен є потужним антиоксидантом, а також підтримує роботу щитоподібної залози. Недостатній рівень селену призводить до порушень в роботі імунної системи та тяжчого перебігу інфекцій. Міститься селен у рибі, горіхах, яйцях. Магній приймає участь у продукції та активації імунних клітин, є індуктором синтезу білкових молекул, антистресовим фактором, оскільки знижує чутливість організму до зовнішніх впливів, а також допомагає у побудові кісткової тканини. Джерелом магнію є пшеничні висівки, броколі, вівсяна крупа, соя, квасоля, рис, горох, сир, телятина, морська риба, курага, чорний шоколад. Мідь є учасником багатьох біохімічних реакцій в організмі, без яких робота імунної системи не буде реалізована належним чином. Джерелом міді є гриби, м’ясо, картопля та інші овочі.

Принципи повноцінного харчування: вся їжа повинна бути натуральною; одна третина раціону повинна включати свіжі продукти і дві третини – приготовлені за допомогою повної обробки; має бути п’ять невеликих прийомів їжі; в раціоні повинні переважати зернові продукти, овочі, фрукти, картопля, бобові, молоко і молочні продукти, горіхи; один раз на тиждень – вживання риби; як мінімум один раз на тиждень обходитися без м’яса.

Якщо надмірне і виняткове захоплення їжею є дикість, то й зарозуміла неувага до їжі – є нерозсудливість, і істина тут, як і всюди, лежить посередині: не захоплюйся, але виявляй належну увагу (Іван Петрович Павлов). Дослідження, проведені нещодавно, свідчать про те, що у сучасних овочах в порівнянні з 1950 р. заліза стало менше на 43 %, кальцію – на 12 %, вітаміну С –на 15 %, вітаміну В2 – на 28 %. Вміст біоелементів у фруктах, які ми вживаємо сьогодні, порівняно з 1930 р. теж зазнав значних змін. Так, кальцію менше на 19 %, заліза на 22 %, а також міді, магнію, натрію, калію. Це пов’язано з людською діяльністю, що призвела до вимивання макро- та мікроелементів з грунтів та води. Тому люди, тварини, рослини отримують недостатню кількість необхідних природніх біолелементів, необхідних для життя. Окрім цього, синтезовано велику кількість хімічних речовин – ксенобіотиків, які попадаючи у невеликій кількості у живий організм призводять до непоправних генетичних змін, виникнення стійкості до антибактеріальних препаратів різних груп, алергічних та аутоімунних захворювань тощо.

І про здоровий спосіб життя. Що відносять до здорового способу життя на сьогодні лікарі та вчені? Перш за все: фізичну активність, здоровий режим праці і відпочинку, достатній сон. Пам’ятаймо, що порушуючи тривалість сну упродовж тижня, надолужити недосипання за вихідні – неможливо! Не менш важливим є проживання в умовах екологічно сприятливого зовнішнього середовища, стабільного соціально-економічного середовища та відсутність шкідливих звичок. Адже спосіб життя визначає 50 % успіху чи невдач у підтриманні людиною власного здоров’я!